Луківський НВК - Листок здоров'я

Тренировка зрения для работающих на компьютере

ОБЕРЕЖНО,

Кір – гостре інфекційне захворювання, що характеризується лихоманкою, інтоксикацією, ураженням верхніх дихальних і плямистою висипкою на шкірі.

Кір викликається вірусом, що швидко гине при нагріванні, ультрафіолетовому опроміненні, під впливом дезінфікуючих засобів.

Джерелом інфекції є хвора людина, що стає заразним за 2 дні до появи перших ознак захворювання і залишається небезпечним для навколишніх протягом 5 днів після появи висипки.

Передача інфекції відбувається повітряно-краплинним шляхом. Зараження кором через треті особи і різні предмети не відбувається через малу стійкості вірусу в зовнішньому середовищі.

До кору високо сприйнятливі всі люди. Не хворівші і не щеплені, при зараженні занедужують в 100% випадків. В останні роки все частіше кором хворіють молоді люди, у яких згодом знизилася несприйнятливість до інфекції після зроблених у дитинстві протикоревих щеплень.

Вірус кору проникає в клітини слизової оболонки дихальних шляхів, там розмножується і кров’ю розноситься по всьому організмі. При цьому збудник накопичується в слизових оболонках очей, дихальних шляхів, порожнини рота, шкірі і вражає їх.

Кір приводить до зниження загального імунітету в період хвороби і наступних декількох місяців, що проявляється загостренням наявних у хворого хронічних запальних захворювань (гайморит, тонзиліт, отит і ін.).

Після перенесеного кору розвивається стійка довічна несприйнятливість до захворюванню. Після щеплень несприйнятливість зберігається близько 15 років.

Як розпізнати Кір?

Інкубаційний період триває 9-21 день. Захворювання починається з підвищення температури тіла до 38-39ºС, розвитку нежиті, грубого («гавкаючого») кашлю, осиплості голосу, світлобоязні, головного болю, загальної розбитості і порушення сну. З’являється одутлість обличчя, яскрава червоність коньюнктив і слизової оболонки порожнини рота.

КІР !

На 2-3-й день хвороби на слизовій оболонці щік з’являються висипання у вигляді дрібних білих цяток (плями Бєльського – Філатова – Копліка). Звичайно вони розташовуються групами, ніколи не зливаються між собою і по зовнішньому виду нагадують манну крупу. Зберігаються протягом 1-3 днів, потім зникають.

На 4-ту добу хвороби за вухами і на переніссі, потім протягом доби на шкірі всього тіла, шиї і верхньої частини грудей з’являються цятки рожевого або червоних кольорів, які через кілька годин збільшуються в розмірах, перетворюються у великі плями пурпурних кольорів, мають нерівні краї, зливаються. Вид шкіри між елементами висипки звичайний. На 5-у добу висип поширюється на тулуб і руки, на 6-ту – на ноги.

Період висипання характеризується підвищенням температури тіла до 40 ºС, посиленням запалення дихальних шляхів і погіршенням загального стану хворого. Температура тіла досягає максимуму на 2-3-й день висипання, а потім швидко знижується до норми, і наступає видужання. Висип зберігається протягом 3-4 днів, потім починає бліднути й здобувати бурий або жовтуватий відтінок у такому ж порядку, у якому з’явився.

Відцвітання висипки може супроводжуватися лущенням шкіри.

Ускладнення. Запалення легенів, вуха, придаткових пазух носа, поразка роговиці, нервової системи.

Як лікувати Кір?.

Лікування хворого кором проводиться також, як хворих гострими респіраторними вірусними інфекціями. При вираженому запаленні кон’юнктив за нижні повіки варто закапувати 20% розчин сульфацилу натрію по 2 краплі 3-4 рази в день, хворому додати зручне положення у ліжку, щоб в очі не падало світло.

Ізоляція хворого припиняється через 5 днів з моменту появи висипки.

Як попередити Кір?

Надійним методом попередження кору є вакцинація.

Контактувавші із хворим, нещеплені і не хворіші на кір діти не допускаються в дитячий колектив протягом 17 днів. Їм протягом 2-ої доби після контакту з хворим проводиться вакцинація для попередження захворювання або вводиться імуноглобулін у дозі 0,25 мол/кг протягом 5 днів після контакту для попередження або полегшення перебігу хвороби.

Кір

Як розпізнати Кір?

Відцвітання висипки може супроводжуватися лущенням шкіри.

Ускладнення. Запалення легенів, вуха, придаткових пазух носа, поразка роговиці, нервової системи.

Як лікувати Кір?.

Ізоляція хворого припиняється через 5 днів з моменту появи висипки.

Як попередити Кір?

Надійним методом попередження кору є вакцинація.

Проба Руф'є

Проба Руф'є призначається для оцінки працездатності серця при фізичному навантаженні.

Необхідне обладнання: секундомір, тонометр, апарат для вимірювання артеріального тиску.

Порядок проведення обстеження за методикою. Перед пробою в обстежуваного в положенні сидячи підраховується пульс за 15 сек (P1) після 5-хвилинного спокійного стану. Потім під рахунок випробуваний присідає 30 разів за 1 хвилину. Відразу після присідань підраховується пульс за перші 15 сек (P2) і останні 15 сек (P3) першої хвилини після закінчення навантаження. Показник серцевої діяльності (ПСД) обчислюється за формулою:

Після 5-хвилинного спокійного стану в положенні сидячи підрахувати пульс за 15 с (Р1), потім протягом 45 с виконати 30 присідань. Відразу після присідань підрахувати пульс за перші 15 с (Р2) і останні 15 с (Р3) першої хвилини періоду відновлення. Результати оцінюються за індексом, що визначається за формулою:

4х (Р1+ Р2+ Р3) - 200

Індекс Руфье = ------------------------------

1. Протягом 5 хв у положенні лежачи на спині

порахуйте пульс за 15 с. ;

2. потім зробіть 30 присідань за 45 с.

3. знову в положенні лежачи горілиць порахуйте пульс за перші 15с після присідань;

4. далі визначте частоту пульсу в кінці 1-й хв відновлення - з 45-ї по 60-у с.

Довідка

Індекс Руфье менш 0 - атлетичне серце;

0,1 - 5 - «відмінно» (дуже добре серце);

5,1 - 10 - «добре» (добре серце);

10,1 - 15 - «задовільно» (серцева недостатність середнього ступеня);

15,1 - 20 - «погано» (серцева недостатність сильному ступені).

1 грудня - Всесвітній день боротьби із СНІДом. СНІД (синдром набутого імунного дефіциту) – одна з найважливіших проблем, з якою ввійшло людство у ХХІ століття. Перші випадки захворювання на СНІД було діагностовано у 1981 р. в США. Протягом двох років було з’ясовано загальну картину хвороби, розроблено методи діагностики, встановлено, як діє вірус на організм. Вперше вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) був ідентифікований у 1983 р. французькими вченими на чолі з Монтеньє в Пастерівському інституті в Парижі. Одночасно про факт відкриття вірусу повідомили американські вчені з Національного Інституту Здоров’я на чолі з робертом Галло.

Темпи поширення ВІЛ-СНІДу в Україні є найвищими у Європі. Кількість інфікованих українців перевищила 375 тисяч осіб. Щороку фіксується утричі більше зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції, ніж десятиліття тому.

За офіційною статистикою в Україні кожного дня більш як у півсотні людей фіксується ВІЛ-інфекція, у 25 українців СНІД, а майже десятеро осіб щодня помирають від хвороб, зумовлених СНІДом. Найбільш уразливі до вірусу - молодь і підлітки, стверджують у Фонді народонаселення ООН в Україні. У Товаристві Червоного хреста України прогнозують, що за такої тенденції до 2014 року ВІЛ-позитивний статус матимуть близько 800 тисяч українців (3-3,5% дорослого населення України).

Станом на 1 листопада на Волині виявили 299 нових випадків захворювання ВІЛ-інфекцією (за інформацією головного лікаря обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІДом Олени Макаренко). Значно зросла кількість інфікованих серед вихідців із благополучних і заможних сімей.

У нашій школі ведеться просвітницька робота щодо ВІЛ/СНІДу. На уроках основ здоров’я ми проводимо з дітьми спеціальні заняття, де учні знайомляться із шляхами передачі ВІЛ- інфекції, групами ризику, заходами профілактики. Під час тренінгів, ролевих ігор, практичних робіт ми моделюємо ситуації відмови від шкідливих звичок, в тому числі і наркотиків, розвиваємо вміння сказати тверде «НІ» під час «привабливих» пропозицій.

Як вчитель та медичний працівник, я читаю лекції та проводжу з учнями старших класів тренінги «Формування безпечної поведінки серед підлітків та молоді» (Українська Асоціація планування сім’ї, сертифікат від 9 листопада 2000 р., м. Луцьк).

Спільно із дирекцією школи ми запросили волонтерів Волинського обласного благодійного фонду «Переображення» для демонстрації науково-популярного фільму «Правда про СНІД» (3 грудня 2012 р. на 11.00 год. у приміщенні школи).

Про СНІД та наркоманію

ДОРОГА БОЛЮ І БОРОТЬБИ

Як свідчить статистика, в країні йде невпинний процес поширення наркоманії серед неповнолітніх і розповсюдження СНІДу. З початку 90-х років в Україні число наркозалежних щорічно збільшується на 10-12%, з цього числа на дорослих приходиться тільки 27%, тоді як на підлітків – 60%, а на дітей у віці від 11 до 14 років – 13%. Тому виникає нагальна потреба в розгортанні широкої роз’яснювальної та профілактичної роботи серед підростаючого покоління.

Що ж таке наркоманія? На древньогрецькій мові наркоманія означає "ступор" - нерухомість, безпам’ятство (запаморочення свідомості).

Наркоманія - це хворобливе захоплення деякими речовинами, ліками, які паралізують центральну нервову систему. Найбільш поширеними з них є: опій, гашиш (смолиста речовина, яку отримують із листя індійської коноплі, відома як маріхуана, анаша, харас, хусус), снодійні засоби, стимулятори центральної нервової системи, героїн та інші.

Героїн дуже активний наркотик. Одна мільйонна частина граму його на 1 кілограм ваги людини викликає галюцинації, коли його вживати, виникають стійкі гострі і затяжні психози, прослідковуються розлади свідомості, постійні приступи страху і т.д.

Чим шкідлива наркоманія? Чим вона страшна?

По-перше, якщо хворий не буде лікуватися, не змінить свого способу життя, то його організм швидко почне руйнуватись. Під дією наркотиків згорають нервові клітини, різко знижуються захисні реакції організму, людина швидко піддається захворюванням.

По-друге, наркомани не є повноцінними членами суспільства. Загальна деградація особистості починається в 15-20 разів швидше, ніж від алкоголю. Наркоман стає черствим, егоїстичним, дріб’язковим, дратівливим, йому байдужа доля близьких людей. Особливо згубно діють наркотики на підлітків і жіночий організм.

По-третє, наркомани - потенційні злочинці. Будь-яким шляхом наркоман намагається отримати свою дозу наркотику. Час, енергія йдуть на те, щоб дістати сам препарат або гроші на його придбання. Для досягнення цієї мети вони йдуть на все: брехню, насильство, крадіжки і навіть на вбивство.

В свою чергу і самі наркотики збуджують агресивність. Інколи, не маючи сили переносити „наркотичний голод”, наркомани намагаються покінчити із собою.

Чому підлітки бажають на собі випробувати дію наркотиків?

Цікавість. Статистика свідчить, що 60 відсотків молоді пристосувались до наркотиків через надмірне зацікавлення.

Слабка сила волі, невміння „встояти” в житті, страх „відколотися” від компанії.

Бездіяльність, відсутність повноцінного і змістовного життя, емоційна бідність породжує бажання „піддобрити” себе цигаркою, повеселитися за допомогою алкоголю, підбадьоритися наркотиками, а весь цей пошук гострих відчуттів може закінчитися плачевно, повернутися непоправною бідою.

Типова помилка в тому, що начебто наркоман може взяти себе в руки і припинити прийом наркотиків в будь-яку хвилину. Формула „Я попробую і кину” – найпоширеніша пастка.

Ні під яким видом, ні під якою пропозицією, ні через цікавість, сміливість чи з почуття товариськості - не вживайте наркотики! Пам’ятайте, що це не солодке заняття, не приємне проведення часу, а хвороба, яка майже не виліковується: страшна, виснажлива, руйнуюча!

За сприятливих умов наркоманія швидко поширюється серед населення. Стає заразною і розповсюджується на зразок епідемії. Хворий, як правило, намагається втягнути до вживання наркотиків ще когось. Такі властивості цієї хвороби, і ми повинні усвідомлювати небезпечність перебування хоча б одного наркомана в колективі учнів чи дорослих.

Дослідженнями встановлено, що наркоманія частіше розвивається у неврівноважених, психопатичних осіб, підлітків. Найчастіше зустрічається наркоманія морфійного типу. Шляхи введення наркотику в організм можуть бути різні: від вживання через рот - до внутрішньовенного введення. Найбільший ефект виражений при внутрішньовенному введенні. Колються у всі вени, початкуючі наркомани - у видимі, поверхневі в місцях ліктьових згинів. Вони пізніше западаються і їх легко помітити. Щоб приховати хворобу, наркомани з часом починають колотися в менш помітні місця.

Наркомани - молоді люди, середній вік яких ЗО років. Багато з них не досягнувши повноліття, хворіють недугами, характерними для людей похилого віку - серцевою і легеневою недостатністю, в них зношене серце, ламкі судини. В 16-20-літніх - вже набряклі сірі обличчя, випалі зуби та волосся.

Наркоманія страшна сама по собі. Людина, яка стала на цей шлях, рано чи пізно втрачає людську подобу. Крім цього, наркомани піддаються ще одній небезпеці - зараження венеричними хворобами, в тому числі і СНІДом.

Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) є одним з найтяжчих. Цю хворобу спричинює особливий збудник - вірус імунодефіциту людини (скорочено ВІЛ). Синдром набутого імунодефіциту був виявлений наприкінці 70-х на початку 80-х років ХХ-го століття, тобто зовсім недавно. Але вже на сьогодні захворювання, в тому числі й серед дітей, зареєстровано практично в усіх країнах світу. Не обминула біда й Україну і Рівненську область зокрема. Якщо до 1987 року в Україні на було взагалі зареєстровано ВІЛ-інфікованих, то сьогодні за рівнем поширення ВІЛ / СНІДу в Європі Україна, на жаль займає перше місце.

За статистикою Українського центру профілактики й боротьби зі СНІДом МОЗ України в нашій державі зареєстровано близько 117 тисяч заражених ВІЛ, серед них майже чотири тисячі дітей віком до 14 років. За останні шість років число нових випадків інфікування зросло майже вдвічі, захворюваність на СНІД збільшилася майже в 4 рази, а смертність від СНІДу у 3,8 раза. Щоденно в державі інфікується ВІЛ близько 40 осіб, а біля восьми громадян України помирають від СНІДу.

По Рівненській області кількість ВІЛ-інфікованих суттєво зросла. За сім місяців 2007 року у Рівненській області зареєстровано 420 ВІЛ-інфікованих осіб, 36 хворих на СНІД, 11 людей вже померло від СНІДу. Лікарі підозрюють, що насправді ВІЛ-інфікованих значно більше, але дехто з них про це навіть не здогадується.

Вже перші випадки захворювання показали, що досягнення людини неспроможні зупинити поширення цієї хвороби.

То що ж таке СНІД? Що ми про нього знаємо?

СНІД - особливо небезпечна хвороба, смертельна для людини. Спричинюється специфічними вірусами, через що організм втрачає природну здатність протидіяти мікробам і знищувати злоякісні клітини крові - лімфоцити, які відповідають за захист людського організму від дії різноманітних мікробів і розвитку пухлин. Імунітет організму повільно, протягом багатьох місяців, років знижується і ще призводить до виникнення різних захворювань, передусім інфекційних, що уражають легені, органи травлення, шкіру, нервову систему тощо. Смерть настає саме від цих захворювань, а не від СНІДу.

Основними шляхами зараження ВІЛ інфекцією є:

- статевий;

- під час переливання донорської крові, зараженої вірусом

імунодефіциту;

- при використанні нестерильного медичного інструментарію

(шприців, системи для переливання крові, крапельниць та ін.);

- від матері (хворої або вірусоносія) дитини до, під час або

після пологів.

Усі інші шляхи інфекції при СНІДі не мають значення, оскільки при ньому, як правило, в організм потрапляє незначна кількість вірусу і зараження не відбувається. Отже, хвороба не передається через рукостискання, поцілунки, їжу, предмети домашнього вжитку, спортивні предмети, при купанні в басейні, душі, через спілкування з домашніми тваринами, при догляді за хворими на СНІД. Не приймають участі в його передачі і кровососні комахи, (комарі, клопи, кліщі тощо). Хоча після укусу зараженої СНІДом в організмі кровососів вірус деякий час зберігається, зараження ним здорової людини не відбудеться через те, що кровососи тільки висмоктують кров, а не вводять її під час укусу в організм людини.

Інкубаційний період від моменту зараження ВІЛ до перших проявів інфекції може бути як коротким - 4-5 тижнів, так і дуже довгим - декілька років. У середньому через 2-8 тижнів після інфікування в крові таких людей з’являються специфічні утворення, так звані антитіла проти ВІЛ, але в деяких випадках ці антитіла з’являються значно пізніше, а у 2/3 хворих взагалі може бути безсимптомна стадія перебігу хвороби протягом 1,5-5 років. За цей період збудник СНІДу руйнує лімфоцити, що неминуче призводить до глибоких змін усієї імунної системи хворої людини. Особливо небезпечним є те, що вірус уражає і клітини центральної нервової системи.

На початку інфекційного процесу людина почуває себе практично здоровою і не підозрює про свою недугу. Що повинно викликати занепокоєність у зміні стану здоров’я? Насамперед, збільшення лімфатичних вузлів, причому практично одночасно у кількох місцях - на шиї, у ліктьових згинах, під руками, у паху, а також прогресуюча втрата ваги (понад 10%, незважаючи на збереження колишнього режиму харчування, часті гнійні і запальні ураження слизової оболонки рота, шкіри, статевих органів, підвищення температури тіла, що тримається більше як місяць без будь-якої причини. Незалежно від того, чи є клінічні прояви чи ні, ВІЛ - інфікована людина є джерелом зараження іншої людини. Хто не може бути найімовірнішим вірусоносієм? - це так звані групи ризику. До них належать: гомосексуалісти (бісексуали), наркомани, що вводять наркотики внутрівенно, повії, особи, які часто змінюють статевих партнерів. Групою ризику є також новонароджені, матері яких ВІЛ - інфіковані або хворі на СНІД. Але було б великою помилкою думати, що СНІД вибирає собі жертви тільки серед групи ризику. А ризик інфікування на ВІЛ з більшою чи меншою ймовірністю загрожує кожній людині.

Таким чином, над планетою вирує пожежа під назвою СНІД. Як можна загасити цю пожежу і чи не загине цивілізація? Всесвітня організація охорони здоров’я розробила глобальну програму боротьби зі СНІДом. Серед медичних заходів, передбачених цією програмою, велике значення мають санітарно-профілактичні. В усіх країнах світу запроваджено жорсткий лабораторний контроль донорської і плацентарної крові, її препаратів, а також різних органів, що відбираються для трансплантації. У лікарнях і поліклініках ведеться контроль за стерилізацією ріжучих, колючих та інших інструментів. Треба наголосити, що збудник СНІДу не стійки в умовах зовнішнього середовища і чутливий до температури. Так, при температурі +56,+68 градусів вірус гине протягом 20 хв., а при температурі +100 градусів - миттєво. Вірус відносно швидко знищується основними антисептиками і дезінфектантами: 0,33 розчин перекису водню, 50% спиртом, але він відносно стійкий до ультрафіолетових променів. Якщо ВІЛ потрапляє у кров людини, знищити або вивести його з організму на сьогодні неможливо.

В умовах відсутності ефективних вакцин та лікарських засобів кращими ліками від зараження можуть бути наші знання про шляхи і поширення вірусу СНІДу та засоби його попереджання. Перш за все, уникайте користування предметами, що можуть поранити шкіру. Для ін’єкції використовуйте одноразові шприци. Такі індивідуальні речі, як лезо для гоління та зубні щітки можуть стати джерелом інфікування, якщо міститимуть залишки зараженої крові, тож подумайте, чи варто ділити їх ще з кимсь? І головне - пам'ятайте, що основний шлях зараження - статевий. Уберегти нас від СНІДу може тільки наша власна обачність.

Якщо діагноз СНІДу підтверджений результатами лабораторного дослідження, то згідно з Законом України „Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення”, Кримінальним і Кримінально-процесуальним кодексами України інфікований ВІЛ чи хворий на СНІД зобов’язаний вжити заходів щодо запобігання поширенню інфекції, повідомивши осіб, які були з ним у статевих контактах, про можливість їх зараження. Свідоме зараження ВІЛ особою, яка знала про наявність у неї інфекції, зумовленої цим вірусом, карається позбавленням волі на терміном до 8 років.

ВІЛ-інфекція - проблема не менш соціальна, ніж медична, ВІЛ-інфіковані особи та хворі на СНІД потребують соціального захисту, милосердя і співчуття, шанобливого ставлення до людської гідності, гуманного відношення з боку суспільства. Вони мають право на професійну діяльність за обраним фахом, за винятком роботи за спеціальностями та на посадах, встановлених спеціальним переліком; на безкоштовне забезпечення ліками; безкоштовний проїзд до місця лікування й назад за рахунок лікувальної установи, яка видала направлення; на користування ізольованою житловою кімнатою. Особам, зараження яких сталося внаслідок медичних маніпуляцій, встановлюється пенсійне забезпечення та право на першочергове одержання житла.

Гуманне суспільство повинне проявляти максимум співчуття і милосердя до людей хворих на СНІД. Людство вже пройшло шлях від страху і бажання ізолювати хворих та інфікованих ВІЛ до розуміння, що ці люди потребують допомоги і підтримки самого суспільства. То ж будьмо доброзичливими до тих, хто зазнав удару смертельного вірусу.

У Законі України „Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення” викладено умови та порядок медичного огляду з метою виявлення зараження ВІЛ. Обстежуваним гарантується безпека медичного огляду, його добровільність, анонімність та конфіденційність інформації про результати огляду на виявлення зараження ВІЛ. Обов’язковому медичному огляду підлягають особи, які займаються проституцією, наркомани, які вводять наркотичні речовини шляхом ін’єкцій. Відомості про зараження тієї чи іншої особи ВІЛ або захворювання її на СНІД становлять таємницю.

2002 рік Указом Президента України був оголошений роком боротьби зі СНІДом. З 1 січня по 31 грудня цього року в рамках довготермінової програми „Червоний Хрест проти туберкульозу і СНІДу” проходила Всеукраїнська акція „Молодь Червоного Хреста проти розповсюдження епідемії ВІЛ-СНІДу в Україні”.

В обласному та районних центрах створено служби профілактики ВІЛ-інфекції. Якщо вас хвилюють проблеми СНІДу, за консультацією Ви можете звернутися в поліклініку за місцем проживання. Анонімність гарантується законом.

Сьогодні в Україні вже стала доступною антиретровірусна терапія (АРВ-терапія), яка хоч і не виліковує від ВІЛ-інфекції, але значно покращує стан життя ВІЛ-інфікованих на стадії СНІДу.

Кожна людина повинна до кінця усвідомити всю небезпеку, яку несе СНІД і зробити все можливе, щоб уберегти себе і своїх близьких та рідних від цієї страшної інфекції, бо СНІД може увійти практично в кожен дім, кожну сім’ю. Пам’ятайте: єдина людина, що може вберегти вас від СНІДу - це ви самі!

Пропагуючи здоровий спосіб життя, працівники бібліотек можуть оформити книжкову виставку „Життя без зла, так років до ста”.

Епіграф: „Скільки їх, доріг в безодню”.

Розділ І. „Пити – здоров’ю шкодити”.

Розділ ІІ. „Наркоманія – загроза людству”.

Розділ ІІІ. „СНІД – шлях смерті”.

З учнями середнього та старшого шкільного віку можна провести цикл бесід „Поговоримо про СНІД” на такі теми: „Дещо з біографії СНІДу”, „Джерела зараження СНІДом”, „Дитячий СНІД”.

Вікторина „Що ми знаємо про СНІД?”

1. Чи спричиняє вірус імунодефіциту людини хворобу СНІД?

/так/.

2. Чи уражає ВІЛ імунну систему організму?

/так/.

3. Чи відрізняються за зовнішнім виглядом ВІЛ-інфікований та

хворий на СНІД від здорової людини?

/ні/.

4. Чи передасться СНІД через поцілунок?

/ні/.

5. Чи передається СНІД при користуванні одним посудом з хворою людиною?

/ні/.

6. Чи передасться СНІД через нестерильний медичний інструментарій?

/так/.

7. Чи допоможе використання презерватива під час статевих контактів уберегтися від СНІДу?

/так/.

8. Чи можна виявити вірус відразу ж після інфікування?

/ні/.

9. Чи має медицина ліки від СНІДу, вакцину, що перешкоджала б інфікуванню?

/ні/

10. Чи можна вберегтися від СНІДу?

/так/.