Десять заповідей для мами
і тата майбутнього першокласника
- Починайте «забувати» про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу дома, визначте коло її обов’язків. Зробіть це м’яко: «Який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд».
- Визначте загальні інтереси. Це можуть бути пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).
- Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той й на інший продукт).
- Не лайте, а тим більше – не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: «Спасибі, ми обов’язково поговоримо на цю тему».
- Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.
- Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) – нехай розповість, що більше всього сподобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що вам це цікаво.
- Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не згасне.
- Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачачи світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.
- Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: «Обов’язково вийде, тільки потрібно ще раз спробувати». Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.
- Не будуй те ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.
Пам’ятка для батьків майбутнього першокласника
У 6 – 7 років формуються мозкові механізми, що дозволяють дитині бути успішною у навчанні. Медики вважають, що у цей час дитині дуже важко. І тисячу разів були праві наші прабабусі, які відправляли своїх нащадків у гімназії тільки у 9 років, коли нервова система вже сформувалася.
Однак серйозних зривів і хвороб можна уникнути і сьогодні, якщо дотримуватися найпростіших правил.
Правило 1
Ніколи не відправляйте дитину одночасно в перший клас і якусь секцію або гурток. Сам початок шкільного життя вважається важким стресом для семирічних дітей. Якщо маля не зможе гуляти, відпочивати, робити уроки без поспіху, у неї можуть виникнути проблеми зі здоров’ям, невроз. Тому, якщо заняття музикою та спортом здаються необхідною частиною виховання, почніть водити дитину у ці гуртки за рік до початку навчання або із другого класу.
Правило 2
Пам’ятайте, що дитина може концентрувати увагу не більш як на 10 – 15 хв. Тому, коли ви з нею будете робити уроки, кожні 10 – 15 хвилин необхідно перериватися й обов’язково давати маляті фізичну розрядку. Можете просто попросити пострибати на місці 10 разів, побігати або потанцювати під музику кілька хвилин. Почати виконання домашніх завдань краще з письма. Можна чергувати письмові завдання з усними. Загальна тривалість занять не має перевищувати однієї години.
Правило 3
Комп’ютер, телевізор і будь-які заняття, що вимагають значного зорового навантаження, мають тривати не більше години на день – так вважають лікарі-офтальмологи й невропатологи в усіх країнах світу.
Правило 4
Протягом першого року навчання ваше маля потребує підтримки. Дитина не тільки формує стосунки з однокласниками й учителями, але й уперше розуміє, що з нею самою хтось хоче дружити, а хтось – ні. Саме у цей час у маляти складається свій власний погляд на себе. І якщо ви хочете, щоб із нього виросла спокійна і впевнена у собі людина, - обов’язково хваліть! Підтримуйте, не лайте за й неакуратність у зошиті. Усе це – дрібниці порівняно з тим, що від нескінченних докорів і покарань ваша дитина не буде вірити у себе.
Кілька коротких правил
1.Показуйте дитині , що її люблять такою, якою вона є , а не за якісь досягнення.
2.Не можна ніколи (навіть у пориві гніву )говорити дитині ,що вона гірша за інших.
3.Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які її запитання .
4.Намагайтесь щодня знаходити час ,щоб побути наодинці зі своєю дитиною.
5.Учіть дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками ,але й із дорослими.
6.Не соромтесь підкреслювати,що ви пишаєтеся своїм малюком .
7.Будьте чесні в оцінках своїх почуттів до дитини .
8.Завжди говоріть дитині правду ,навіть коли вам це невигідно.
9.Оцінюйте тільки вчинки,а не її саму.
10.Не домагайтеся успіху силою . Примус – найгірший варіант морального виховання . Примус у сім’ї порушує особистість дитини .
11.Визнайте право дитини на помилку .
12.Думайте про дитячий «банк» щасливих спогадів .
13.Дитина ставиться до себе так , як ставляться до неї дорослі .
14.І взагалі ,хоч інколи ставте себе на місце своєї дитини ,і тоді ви краще зрозумієте ,як її виховувати .
Як зробити Інтернет безпечним для дітей?
На сьогодні Інтернет відіграє важливу роль в житті сучасної людини. Глобальна мережа Інтернет – це необмежений ресурс, який може бути використаний як для навчання, так і для відпочинку та спілкування з друзями. Але вміщаючи в себе великий інформаційний, навчальний та розважальний потенціал, Інтернет може бути небезпечним та становити певний ризик, особливо для дітей. Що ж поганого може трапитися з вашою дитиною, якщо безконтрольно залишати її у всесвітній павутині?
Головні небезпеки можна окреслити таким чином:
Зустріч з неприємними і небезпечними людьми в чатах або інших областях. За статистикою - це найбільший ризик. Підлітки можуть увійти в компанії, про які їм не варто було б навіть і думати. Це радикальні політичні групи, сатанинські культи, мережеві оргії. Звичайно, ці групи існують і в реальному світі, тільки підлітку набагато легше приймати участь в їх зборищах, сидячи за комп'ютером у себе вдома.
- Ображаючий, аморальний контент. Мова йде не тільки про порнографію. Крім цього існують сайти, присвячені піротехніцi, суїциду, обговоренню дії тих чи інших наркотиків. Звідси може послідувати захоплення наркотиками, алкоголем, курінням і іншими небезпечними речами.
- Серйозна небезпека починається тоді, коли підлітки збираються на реальну зустріч зі своїми онлайновими друзями. Навіть у тих інтернетівських спільнотах, які регулюються ведучим, навряд чи можна щось зробити, якщо дорослі прикидаються підлітками, щоб здобути прихильність молодих людей. Якщо зловмисник не застосовує таке маскування, він (а, зазвичай, це чоловік) представляється прихильним, симпатизуючим співрозмовником, якому можна довіряти. Він заохочує дитину до обговорення особистих проблем, намагається емоційно прив'язати до себе. Це той самий тип стратегії, яким користуються зловмисники в звичайному світі. Підлітки, які відчувають відчуження батьків, особливо уразливі. Пам'ятайте, що Iнтернет може представляти реальну загрозу зустрічі дитини з людьми, що мають сексуальні плани щодо дітей.
- Залучення в азартні ігри. Навіть прості он-лайн іграшки завдають непоправної шкоди, займають у дитини переважну частину часу, відволікають від занять і спокійного відпочинку, шкодять психічному і фізичному здоров'ю.
Як можна запобігти негативним наслідкам неграмотного користування Інтернетом дітьми?
- Поставте комп'ютер у кімнату, якою користуються всі члени родини, наприклад у вітальню. Бажано, щоб біля дошкільнят під час використання ними Інтернету знаходився хтось із дорослих.
- Доступ дітей дошкільного віку до Інтернету має обмежуватися знайомими сайтами, погодженими заздалегідь. Більш досвідчені діти можуть знаходити знайомі сайти.
- Навчіть дитину не давати особисті дані (ім'я, адресу, номер або адресу школи, місце роботи батьків та їх робочий телефон), особливо в чатах і на дошках оголошень.
- Поясніть дітям, що різниця між правильним і неправильним однакова: як і в Інтернеті, так і в реальному житті;
- скажіть дітям, що не все, що вони читають або бачать в інтернеті, - правда. Привчіть їх запитувати у вас, якщо вони не впевнені;
- Навчіть дітей не організовувати зустрічей зі своїми знайомими по інтернету. Поясніть, що люди в чатах не завжди ті, за кого себе видають, і в реальному житті можуть сильно відрізнятися від того, якими вони здаються в Iнтернеті. Попередьте, що якщо дитина все ж таки зважиться на зустріч, то нехай призначає її у громадському місці і обов'язково попередить батьків. Краще, якщо ви поїдете разом.
Скажіть дитині, що не можна відповідати на образливі або небезпечні послання по електронній пошті, в чатах. Веб-сайти, на яких вони відчувають себе дискомфортно, необхідно негайно залишати.
